розпізнавати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розпізнаватися — аю/ся, ає/шся, недок., розпізна/тися, а/юся, а/єшся, док., розм., рідко. 1) Орієнтуватися в чомусь раніше знайомому, відомому. 2) Пізнавати, осягати суть чого небудь, розбиратися в чомусь. 3) Знайомитися з ким , чим небудь. || Зустрічатися,… … Український тлумачний словник
розпізнаваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до розпізнавати … Український тлумачний словник
розпізнавання — я, с. Дія за знач. розпізнавати … Український тлумачний словник
розпізнати — див. розпізнавати … Український тлумачний словник
розпізнаватися — 1 дієслово недоконаного виду визначатися за певними прикметами розпізнаватися 2 дієслово недоконаного виду орієнтуватися в чомусь відомому; пізнавати суть чого небудь; знайомитися, стикатися з ким , чим небудь розм., рідко … Орфографічний словник української мови
пізнавати — пізнати (кого що виявляти в комусь / чомусь що н. знайоме), у[в]пізнавати, у[в]пізнати, признавати, признати, спізнавати, спізнати; розпізнавати, розпізнати; у[в]знавати, у[в]знати (за якимись ознаками, прикметами) … Словник синонімів української мови
пізнавати — наю/, нає/ш, недок., пізна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. і без додатка. 1) Осягати розумом явища об єктивної дійсності, одержувати істинне уявлення про кого , що небудь. || Краще узнавати кого , що небудь. || Зазнавати на собі чого небудь,… … Український тлумачний словник
дізнавати — і дознава/ти, наю/, нає/ш, недок., дізна/ти і дозна/ти, а/ю, а/єш, док., розм., рідко. 1) перех. і неперех. Те саме, що довідуватися 1). || Те саме, що вивідувати. || Те саме, що … Український тлумачний словник
упізнавати — (впізнава/ти), наю/, нає/ш, недок., упізна/ти (впізна/ти), на/ю, на/єш, док., перех. 1) Виявляти в кому , чому небудь когось знайомого або щось знайоме. || по чому. Розпізнавати кого , що небудь за якоюсь ознакою. || Знаходити, виявляти в кому… … Український тлумачний словник
